ПІДДУБЧАК ОЛЬГА, ПРЕЗИДЕНТ ВГО «ЕЛІТА ДЕРЖАВИ»

У статті аналізуються результати соціологічного дослідження ставлення молодих державних службовців до шляхів оптимізації діяльності державної служби. Учасники експертного опитування виявили критичне ставлення до ефективності роботи державної служби, відносин держави та громадянського суспільства в України, висловили пропозиції щодо поліпшення корпоративної культури, фахового спілкування, нових шляхів професійного зростання службовців.

 Актуальність. Одним із ефективних інструментів на шляху здійснення адміністративної реформи в Україні має бути «зворотній зв’язок» з професійним корпусом державних службовців. Врахування думки, позиції, ставлення державних службовців дозволить більш конструктивно формулювати шляхи реформування, адже буде відоме попереднє ставлення виконавців то своїх можливостей, оцінка самих реформ, пропозиції певних змін, які видаються корисними. Особливий інтерес становить позиція молодих політико-управлінських кадрів, які становлять найбільш соціально та громадські активну частину маси державних службовців.

 Мета дослідження: визначити ставлення експертів (державних службовців) до міри ефективності діяльності державної служби та покращення діалогу держави та суспільства, впровадженню інформаційних електронних інновацій у практику діяльності державної служби. Здійснення мети дослідження логічно поділяється на такі завдання:

 Завдання дослідження:

 - збір думок експертного співтовариства про ефективність роботи державної служби в Україні;

 - отримання експертних оцінок щодо необхідності неформального спілкування державних службовців та розвитку їх корпоративної культури;

 - проаналізувати ставлення державних службовців до соціальних мереж і мети їх перебування у мережевих спільнотах;

 - перевірити готовність державних службовців до участі в соціальних мережах, де органи державного управління контактують зі співробітниками, різними державними органами, з підприємствами та громадянами.

 Основний зміст дослідження. Дослідження проводилося методом експертного інтерв’ю з структурованим опитувальником. У зв’язку з обраним методом, акцент був зроблений не на збір об’єктивних характеристик, а на оцінки і судження експертів. Такий підхід дозволив отримати якісно нову інформацію з досліджуваних питань.

 До участі в дослідженні були запрошені 50 експертів. Респондентами дослідження були групи: державні службовці – 29; слухачі Національної академії державного управління при Президентові України – 5; аспіранти Національної академії державного управління при Президентові України – 3; депутат – 1; учасники політичної діяльності без депутатського статусу – 5; громадські активісти – 7. Експертами виступали державні службовці: 2 рангу – 2; 3 рангу – 6; 4 рангу – 2; 5 рангу – 4; 6 рангу – 1; 7 рангу – 6; 8 рангу – 1; 9 рангу – 2; 10 рангу – 4; 11 рангу – 1. За віком експерти були розподілені наступним чином: 20-25 років – 5; 26-30 років – 5; 31-35 років – 11; 36-40 років – 14; 41-45 років – 7; 46-50 років – 4; 51 і більше – 4.

 Для зручності інтерпретації результатів дослідження, ми згрупували питання з одно типовими варіантами відповіді у таблицю (Таблиця 1). Оцінка відповідей на інші запитання ми викладемо нижче. Кореляції варіантів відповідей залежно від віку респондентів ми опускаємо, але використовуємо при формулюванні висновків.

 Таблиця 1

 

№	запитання	Варіанти відповідей
		«так» або «цілком задоволений»	«скоріше так» або «скоріше задоволений»	«важко відповісти»	«скоріше ні» або «скоріше незадоволений»	«ні» або «зовсім незадоволений»
4	Як Ви оцінюєте ефективність роботи державної служби в Україні?	0	12	6	18	14
5	Як Ви вважаєте, державні структури України у достатній мірі сприяють розвиткові громадянського суспільства у нашій країні?	1	10	7	29	3
6	Як Ви вважаєте, загальна маса держслужбовців усвідомлює суспільно корисні сенс, мету та спрямування діяльності своєї служби?	1	10	7	29	3
7	Як Ви вважаєте, нормативна база діяльності держслужби достатньо сприяє розкриттю фахового та суспільно корисного потенціалу держслужбовців?	0	13	6	23	8
8	Як Ви вважаєте, практика діяльності держслужби достатньо сприяє розкриттю фахового та суспільно корисного потенціалу держслужбовців?	1	11	7	26	5
9	Як Ви вважаєте, молоді держслужбовці можуть мати корисні та гідні потенційного використання міркування з приводу практики та принципів діяльності держслужби	31	0	7	0	12
10	Чи варто при подальшому реформуванні або зміні нормативної бази діяльності держслужби враховувати «окремим рядком» особливості вікової психології та креативний потенціал молодих держслужбовців як елемент покращення ефективності роботи держслужби?	37	0	6	0	7
11	Як Ви вважаєте, молоді за віком держслужбовці відчувають дефіцит «корпоративної культури», спілкування, контактів, здобуття авторитету як особистості у межах професійної спільноти?	40	8	2	0	0
12	Чи вважаєте Ви, що держслужбовцям необхідне якесь неформальне спілкування у своєму середовищі поза межами робочого місця?	48	0	2	0	0
14	Чи маєте Ви інформацію (чи Ви обізнані) про основні заходи, зміст та ідеологію новітньої адміністративної реформи кінця 2010 року?	33	0	0	0	17
15	Чи містяться в новітній адміністративній реформі кінця 2010 року, на ваш погляд, якісь цілеспрямовані заходи щодо розвитку корпоративної культури державних службовців?	2	0	7	0	24
16	Чи містяться в новітній адміністративній реформі кінця 2010 року, на ваш погляд,чіткі критерії кадрової політики у державній службі?	8	0	13	0	12
17	Чи варто, на Вашу думку, у процесі реалізації адмінреформи враховувати фахові рекомендації громадських організацій державних службовців?	36	0	12	0	2
18	Чи необхідні, на Вашу думку, якісь механізми консультацій та обміну думками між адміністративними (державними) структурами, освітніми інституціями держслужби з одного боку, та громадськими організаціями, близькими у своїй діяльності до держслужби, або таких, які складаються з держслужбовців?	46	0	4	0	0
19	Чи варто такі механізми співпраці закріпити якимось нормативними актами або інструкціями?	38	0	9	0	3
20	Чи відомо Вам, що таке «електронний уряд?	43	0	0	0	7
21	Чи вважаєте Ви, що соціальні мережі можуть побудувати ефективні комунікативні майданчики між суспільством і владою?	16	29	4	1	0
22	Чи є Ви членом соціальних мереж?	43	0	0	0	7
28	Чи вважаєте Ви, що участь держслужбовців у роботі політичних партій суперечить принципам діяльності держслужби?	15	0	7	0	28
29	Чи вважаєте Ви, що участь держслужбовців у роботі громадських організацій суперечить принципам діяльності держслужби?	10	0	3	0	37
30	Чи маєте Ви особисто досвід участі в роботі/заходах громадських організацій	48	0	0	0	2
31	Чи вважаєте Ви, що досвід роботи у громадських організаціях може бути корисним при подальшій фаховій реалізації молодих держслужбовців	48	0	2	0	0
32	Чи брали Ви раніше участь у заходах громадської організації «Еліта держави»?	47	0	0	0	3
34	Як Ви вважаєте, чи вартий досвід «Еліти держави» наслідування, осмислення, використання у подальших намаганнях збільшити ефективність діяльності державної служби?	37	0	12	0	1

 
 

У низці питань експерти повинні були уточнити своє ставлення:

 Зокрема стверджується, що «Неформальне спілкування держслужбовців може сприяти» в першу чергу набуттю корисних фахових контактів, а також підвищенню фахового рівня, більшому задоволенню від роботи і передачі фахового досвіду.

підвищенню фахового рівня -1

більшому задоволенню від роботи – 1

 набуттю корисних фахових контактів – 12

 передачі фахового досвіду – 2

 Експерти є членами соціальних мереж: Експерти є членами соціальних мереж. Популярною серед експертів виявилась мережа Odnoklassniki та Facebook. Багато респондентів є членами мережі ЕЛІТА ДЕРЖАВИ, яка є це одночасно соціальна, інформаційна та експертна мережа випускників Національної академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутів, державних службовців та службовців в органах місцевого самоврядування, депутатів обласних, районних, міських, сільських та селищних рад усіх скликань та друзів Громадської організації та Клубу «ЕЛІТА ДЕРЖАВИ».

 ЕЛІТА ДЕРЖАВИ – 16

 Odnoklassniki – 33

 Vkontakte – 8

 Facebook – 19

 LiveJournal – 3

 Twitter – 2

 Google – 1

   Експерти не вважають, що загальна маса держслужбовців усвідомлює суспільно корисні сенс, мету та спрямування діяльності своєї служби.

 «Яку загальну кількість годин на тиждень Ви перебуваєте у соціальних мережах?» Більшість учасників дослідження перебуває у соціальних мережах менше 5 годин на тиждень.

 менше 5 годин – 27

 5-15 годин – 12

 більше 15 годин на тиждень – 9

 «Як часто Ви відвідуєте мережеві спільноти?» Більшість учасників дослідження відвідує їх кілька разів на день.

 кілька разів на день – 30

 кілька разів на тиждень – 17

 кілька разів на місяць – 1

 кілька разів на рік – 0

 «З якою метою Ви проводите час в соціальних мережах?» Учасники державного управління проводять час в соціальних мережах з метою дозвілля, спілкування з знайомими в першу чергу, заради задоволення професійного інтересу і потреби бути в курсі подій, а держслужбовці жіночої статі ще з метою зняття стресу.

 професійний інтерес – 25

 бути в курсі подій – 15

 дозвілля, спілкування з знайомими – 37

 зняття стресу – 4

 «Чи брали б Ви участь у соціальних мережах, де органи державного управління контактують з співробітниками?» Держслужбовці готові брати участь у соціальних мережах, де органи державного управління контактують з співробітниками.

 так – 37

 ні – 4

 вже беру участь – 0

 важко відповісти – 9

 Аналогічно відповідали експерти на питання «Чи брали б Ви участь у соціальних мережах, де органи державного управління контактують з різними державними органами?»

 так – 31

 ні – 9

 вже беру участь – 0

 важко відповісти – 10

 Думки експертів розділились з приводу участі в мережевих спільнотах, де органи державного управління контактують з підприємствами.

 так – 20

 ні – 14

 вже беру участь – 0

 важко відповісти – 16

 Схожі відповіді буди дані на питання «Чи брали б Ви участь у соціальних мережах, де органи державного управління контактують з громадянами?» Багато хто не готовий к такій співпраці і багато експертів не змогли дати чіткої відповіді.

 так – 21

 ні – 12

 вже беру участь – 0

 важко відповісти – 17

 
 Результати дослідження:

 Експерти скоріше не задоволені ефективністю роботи державної служби в Україні, особливо це стосується вікової категорії 30-35 та 36-40 років.  Опитані державні службовці не вважають, що державні структури України у достатній мірі сприяють розвиткові громадянського суспільства у нашій країні. Експерти не вважають, що загальна маса державні службовців усвідомлює суспільно корисні сенс, мету та спрямування діяльності своєї служби. Особливо критично налаштована знову ж вікові категорії 30-35 та 36-40 років.

Нормативна база діяльності держслужби недостатньо сприяє розкриттю фахового та суспільно корисного потенціалу державні службовців. Думка експертів схиляється до того, що молоді державні службовці можуть мати корисні та гідні потенційного використання міркування з приводу практики та принципів діяльності держслужби. Відповіді на запитання «Чи варто при подальшому реформуванні або зміні нормативної бази діяльності держслужби враховувати «окремим рядком» особливості вікової психології та креативний потенціал молодих державних службовців як елемент покращення ефективності роботи держслужби?» однозначно показують, що варто.

 Молоді за віком державні службовці відчувають дефіцит «корпоративної культури», спілкування, контактів, здобуття авторитету як особистості у межах професійної спільноти. Державним службовцям необхідне якесь неформальне спілкування у своєму середовищі поза межами робочого місця. Неформальне спілкування державних службовців може сприяти в першу чергу набуттю корисних фахових контактів, а також підвищенню фахового рівня, більшому задоволенню від роботи і передачі фахового досвіду.

 Більшість експертів обізнана про основні заходи, зміст та ідеологію новітньої адміністративної реформи кінця 2010 року, але не вважають, що в ній містяться якісь цілеспрямовані заходи щодо розвитку корпоративної культури державних службовців; більшість експертів не помітила в ній чітких критеріїв кадрової політики у державній службі або не змогла дати чіткої оцінки цього аспекту.

 В процесі реалізації адмінреформи варто враховувати фахові рекомендації громадських організацій державних службовців. Необхідні якісь механізми консультацій та обміну думками між адміністративними (державними) структурами, освітніми інституціями держслужби з одного боку, та громадськими організаціями, близькими у своїй діяльності до держслужби, або таких, які складаються з державних службовців. Такі механізми консультацій та обміну думками між адміністративними (державними) структурами, освітніми інституціями держслужби з одного боку, та громадськими організаціями, близькими у своїй діяльності до держслужби, або таких, які складаються з державних службовців варто закріпити нормативними актами або інструкціями.

 Більшості експертів відомо, що таке «електронний уряд». Соціальні мережі можуть побудувати ефективні комунікативні майданчики між суспільством і владою. Експерти є членами таких соціальних мереж: громадська організація «ЕЛІТА ДЕРЖАВИ», Odnoklassniki, Vkontakte, Facebook, LiveJournal, Twitter, Google. Більшість учасників дослідження перебуває у соціальних мережах менше 5 годин на тиждень та відвідує їх кілька разів на день.

 Представники політико-управлінських кадрів проводять час в соціальних мережах не тільки з метою дозвілля та спілкування з знайомими, але й заради задоволення професійного інтересу і потреби бути в курсі подій, а державні службовці жіночої статі ще з метою зняття стресу. Державні службовці готові брати участь у соціальних мережах, де органи державного управління контактують з співробітниками, з різними державними органами, але думки експертів розділились з приводу участі в мережевих спільнотах, де органи державного управління контактують з підприємствами і громадянами. Втім чимало хто не готовий к такій співпраці і деякі експерти не змогли дати чіткої відповіді.

 Більшість експертів мають особистий досвід участі в роботі/заходах громадських організацій. Такий досвід може бути корисним при подальшій фаховій реалізації молодих державних службовців. Переважна більшість опитаних державних службовців брали раніше участь у заходах Всеукраїнської громадської організації «ЕЛІТА ДЕРЖАВИ» і оцінюють їх результат з точки зору усвідомлення своїх життєвих та фахових перспектив, досвіду, практики, контактів вельми корисним.

 Перспективи подальших досліджень. Врахування результатів даного дослідження може бути додатковим елементом щодо впровадження постійного моніторингу оцінки державної служби самими службовцями, визначення перспектив адміністративного реформування та підготовки службовців до управлінських та технологічних інновацій.